Рекомендації Європейської ради
реанімації. Досвід впровадження у Польщі. Універсальний
алгоритм лікування раптової зупинки кровообігу в світлі
останньої актуалізації 2005 року
Польська Рада реанімації –
мультидисциплінарне наукове товариство, що пропагує
стандарти реанімації. Створена у 2001 році. Основні
напрямки її діяльності – розвиток знань в області
рятування людського життя, покращення стандартів
надавання невідкладної допомоги, координація діяльності
усіх інституцій, зацікавлених реалізацією методів
серцево-легеневої реанімації. ПРР – організація
нон-профіт, її діяльність базується на громадській
активності її членів.
ПРР одна з найбільш активних подібних
організацій у Європі, що разом з 32 іншими національними
радами входить у склад Європейської ради реанімації.
Рекомендації ЄРР – джерело найбільш
актуальної інформації на тему нових способів терапії, що
можуть значно покращити результат лікування у
невідкладних станах. Рекомендації створені на основі
нагромадження та оцінки міжнародних даних, що стосуються
серцево-легеневої реанімації, результатах наукових
досліджень та працях найкращих світових експертів.
Хвороби системи кровообігу у Європі
становлять причину 40% смертей серед осіб віком до 75
років. Раптова зупинка кровообігу – причина понад 60%
смертей у дорослих в перебігу ішемічної хвороби серця.
РЗК в цих випадках з’являється у механізмі фібриляції
шлуночків або шлуночкової тахікардії без пульсу. Єдиний
ефективний спосіб лікування цих порушень – виконання
дефібриляції. З кожною хвилиною запізнення з
дефібриляцією шанси на її ефективне проведення
зменшуються на 7-10%. Проведення реанімаційних заходів
випадковими свідками у позалікарняній РЗК до часу
прибуття кваліфікованої медичної допомоги збільшує шанси
на виживання вдвічі.
Універсальний алгоритм спеціалізованих
реанімаційних заходів має застосування у більшості
випадків зупинок кровообігу. Характеризується простотою
навчання, практичністю та легкістю запам’ятовування.
Його основні елементи – це негайна інтервенція,
натискання грудної клітки та вентиляція у співвідношенні
30:2, вчасна дефібриляція (одиничний розряд), уникання
гіпервентиляції (кількість вдихів 8-10/хв.), тривалість
циклу 2 хв.
Алгоритм базових реанімаційних заходів:
при відсутності правильного дихання або реакції відразу
виклич кваліфіковану допомогу, негайно поклади руки на
середині грудної клітки потерпілого та розпочни
натискання. Натискай з частотою 100/хв, враховуючи силу
(4-5 см) та час, потрібний на релаксацію грудної клітки.
Скорочуй до мінімуму перерви в натисканні грудної клітки
та не витрачай часу на перевірку пульсу. Співвідношення
натискань до вдихів 30/2, штучний вдих триває 1 секунду,
у дорослих не застосовуємо двох вступних вдихів.
Головна ціль натискання грудної клітки -
забезпечення кровотоку мозку та у коронарних судинах до
часу появи дефібрилятора та проведення дефібриляції.
Правильно виконуване натискання забезпечує лише 25-30%
нормального викиду серця. Тому так важливо звести до
мінімуму перерви у натисканні грудної клітки та
змінювати рятувальників (якщо є можливість) кожні 2
хвилини. Доведено, що натискання, що виконується одним
рятувальником після 2 хвилин стає неефективним. При
наявності дефібрилятора пріоритет у реанімаційній акції
має виконання негайної дефібриляції, якщо є покази.
Рекомендовані енергії для двофазових
дефібриляторів 150-200 Дж. Другий та наступні розряди
виконуються з енергією 150-360 Дж. Для одно-фазових
дефібриляторів як для першого, так і для наступних
розрядів енергія становить 360 Дж.
Після виконання одиничного розряду
негайно - без перерв на перевірку ритму, пошуки ознак
життя чи пульсу - розпочни серцево-легеневу реанімацію
та проводь її впродовж 2 хвилин. Після двох хвилин СЛР
перевір ритм на моніторі, якщо далі є покази для
дефібриляції, виконай розряд.
Адреналін (1 мг) вводиться перед 3
дефібриляцією та далі кожні 3-5 хв. реанімації (кожний
другий цикл). Перед 4 дефібриляцією застосовується
аміодарон (300 мг).
Лікування у недефібриляційних ритмах включає ефективне
виконання СЛР, фармакологічне лікування та виключення та
лікування потенційно зворотних причин РЗК.
В рекомендаціях ЄРР підкреслюється роль
запобігання РЗК. Більшість лікарняних зупинок кровообігу
не є раптовими і несподіваними випадками. Приблизно у
80% випадків можна помітити поступове погіршення стану
пацієнта впродовж кількох годин перед зупинкою
кровообігу. Створення системи „лікування з
випередженням”, згідно з якою при погіршенні стану
пацієнта викликається бригада до лікування пацієнтів у
критичних станах дозволяє знизити смертність у лікарні
та кількість перенесень пацієнтів у відділення
інтенсивної терапії. Дії такої бригади часто дуже прості
та полягають на впровадженні кисневої та інфузійної
терапії, забезпечення прохідності дихальних шляхів.
Стандарти ЄРР також описують методи
лікування в гострих коронарних синдромах, у особливих
ситуаціях (вагітність, анафілактичний шок, бронхіальна
астма, гіперкаліємія), реанімаційні заходи у дітей,
новонароджених, етичні аспекти реанімації та принципи
навчання реанімації.
Найкращі стандарти не принесуть
покращення у виживанні, якщо їх не поєднати з едукацією
та практичним застосуванням. Тому головний напрямок
діяльності ПРР – широка освітня програма, яка включає
також проведення сертифікованих курсів згідно зі
стандартами ЄРР.
(Тезиси виступів представника ПРР на
сателітному симпозіумі «Стандарти Європейської Ради
Реанімації. Українські перспективи» 15-16 жовтня 2009
року, Київ)